Уродженець Доброслава, відомий вчений цього тижня відсвяткує 85-річний ювілей

  Георгій Григорович Жунь — доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії холоду не один десяток років трудиться в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Але народився вчений у Доброславі.

  Попри свій поважний вік — сьогодні (23-го січня) йому виповнюється 85 років, — а також чималу зайнятість науковими дослідженнями та викладацькою роботою, він практично щороку навідується до родинного гнізда — оселі, що й досі збереглася по вулиці Мічуріна. Перебуваючи у відпустці, вчений, як зазвичай, відвідує редакцію місцевої газети «Слава хлібороба», ділиться із журналістами своїми новими науковими напрацюваннями, планами, залюбки знайомить із власними виданнями. За свою багаторічну діяльність вчений підготував та видав понад сто наукових робіт, які й досі користуються чималою популярністю серед колег, фахівців, майбутніх спеціалістів в Україні та багатьох країнах світу.

  Дитинство вченого, за його спогадами, було голодним та безрадісним. Коли малюку виповнилося два з половиною роки, помер батько, а згодом почалася війна. Лише в 1944 році, коли селище звільнили від фашистських загарбників, хлопчик пішов до першого класу місцевої школи. Навчатися було непросто. Учні не були забезпечені ані підручниками, ані зошитами.

  У 1954 році відбувся перший післявоєнний випуск в тодішній Комінтернівській загальноосвітній школі. У цьому ж році Георгій Жунь вступає до Одеського технологічного інституту, а після закінчення розпочинає трудову діяльність в нещодавно створеному Харківському науково-дослідному фізико-технічному інституті низьких температур Національної академії наук України (ФТІНТ НАНУ). Його основною тематикою були наукові дослідження та технічні розробки в галузі нової ракетно-космічної техніки. Чотири роки (1962-1966) молодий науковий співробітник працює від ФТІНТ в Центрі дальнього космічного зв’язку, забезпечуючи надійну роботу надпровідникового приймача-посилювача (мазера) слабких радіосигналів від космічних апаратів під час сеансів зв’язку. Тут уродженець Доброслава знайомиться із космонавтами та всесвітньо відомим розробником космічної техніки, академіком Сергієм Корольовим, захищає дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук.

  В 1979 році вчений переходить на роботу в Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» на новостворену кафедру «Технічна кріофізика», де суттєво вдосконалює навчально-методичний процес.

  У 2014 році він був особисто запрошений, як відомий спеціаліст у науковому напрямку, до Франції. Там зібралися представники 32 країн, які працювали над розробкою та будівництвом термоядерного реактора за міжнародним проєктом ITER. Споруді належало стати джерелом альтернативної енергетики на основі керованої термоядерної реакції. Україна у число розробників не увійшла. Але саме нашого земляка було запрошено для аналізу отриманих характеристик та висновків про ефективність застосованих у термоядерному реакторі конструкцій та технологій. І саме від нього міжнародна спільнота очікувала рекомендації по оптимізації процесів в реакторі.

  Георгій Григорович продовжує й надалі плідно працювати на науковій ниві, розробляючи нові високоефективні кріогенні технології й пристрої. На основі багаторічних розробок ним була свого часу підготовлена докторська дисертація, за матеріалами якої академік Жунь запровадив новий навчальний курс «Енергоощадні кріогенні технології». Свій величезний багаж знань та практичний досвід він сповна прагне передати молодим науковцям, студентам, спеціалістам виробничої сфери.

Автор: Іван Рафальський.