На території Одеської області розташовано чимало культурних пам’яток та об’єктів архітектурного мистецтва. Наприклад, у селі Степанівка Першотравневого старостинського округу Визирської громади збереглася дуже цікава історична будівля — садиба відомого на весь світ художника Миколи Дмитровича Кузнєцова, розповідає вчителька історії Першотравневого ліцею, краєзнавиця Галина Лесько.
Галина Лесько, вчителька історії Першотравневого ліцею, краєзнавиця
Степанівка — чарівне місце для всіх нас, це спадщина українського народу. Це місце, де народився, зростав та провів більшу частину свого життя відомий художник-передвижник Микола Дмитрович Кузнєцов, а також його брат, теж художник, який закінчив Новоросійський університет, Дмитро Дмитрович Кузнєцов та його донька Марія Миколаївна Кузнєцова-Бенуа, яка у майбутньому стала відомою танцівницею, співачкою та акторкою.
Народився Микола Дмитрович Кузнєцов, згідно з метричною книгою — 2 грудня 1850 року у селі Степанівка, на той час Одеського повіту Херсонської губернії. Батько Миколи Дмитровича — відставний штаб-ротмістр Дмитро Михайлович Кузнецов, який мав тут землі, почав будувати будинок, його дружина Клавдія Гаврилівна була з відомого роду Леонтовичів. Історію садиби Кузнєцова можна простежити й за багатьма картинам, які належать руці художника. Мальовничі краєвиди, чарівні природні куточки, прекрасний гай, з річкою поруч, де співають птахи, не залишають байдужим нікого.
В часи радянської влади життя у садибі змінилося. У двадцяті роки Микола Кузнєцов емігрував за кордон до Хорватії, а у приміщеннях його колишнього маєтку відкрили магнітну обсерваторію, встановивши тут вимірювальне обладнання. На цій території лишилися деякі споруди того часу, окрім самої садиби, наприклад, старовинний підвал, де колись зберігали продукти. Цей історично-архітектурний пам’ятник цікавий представникам туристичної галузі, які включають об’єкт до своїх маршрутів, каже співзасновник туркомпанії «Веселка» Олександр Рогочий.
Олександр Рогочий, співзасновник ТК «Веселка»
Ми колись починали спершу возити туристів до замку Курісів у 2007 році, до Миколая Громлюка у його «Країну вільних троянд», а колись дізналися про це місце, ми у нього закохалися, тут і прижилися.
Лише силами ентузіастів привести до ладу садибу Кузнєцова було б дуже складно, продовжує Олександр Рогочий.
Олександр Рогочий, співзасновник ТК «Веселка»
Відгукнулася Визирська громада, велике їй дякую. Нам зателефонували, сказали, що ми (Визирська громада) хочемо зберегти спадщину, давайте зробимо, що в наших силах. Почали з того, що буде відновлюватися в’їзна арка, буде відновлюватися паркан. Також у тому ж стилі, можливо у майбутньому, вдасться відновити будівлю: дах, фасад, зміцнити фундамент.
Садиба Дмитра Кузнєцова цінна ще й тим, що у ній бували видатні особистості світового рівня, серед яких Валентин Сєров, Киріак Костанді, Леонід Пастернак, Ілля Мечников, Олександр Купрін, Ілля Рєпін, Михайло Врубель, граф Михайло Толстой. Про плани з відродження садиби Миколи Кузнєцова розповів староста Першотравневого старостинського округу Василь Хміленко.
Василь Хміленко, староста Першотравневого старостинського округу
Про те, що на нашій території є таке гарне місце, де жив та творив видатний художник Микола Кузнєцов, знаю вже давно, але коли я став старостою, то вирішив підняти це питання. Відділ культури наш теж говорив про те, що потрібно створювати туристичні маршрути через це місце. На цій території були видатні люди, ось цікавий факт, що на картині Рєпіна, де козаки пишуть листа турецькому султану, є персонаж, один з козаків, портрет якого писався з самого Миколи Кузнєцова, він там найміцніший козак.
На думку Василя Хміленка, такі видатні культурно-історичні об’єкти треба зберігати та повертати до повноцінного життя, чим і планує системно займатися Визирська громада. А ще, за словами старости, це місце цікаве тим, що тут нічого не потрібно вигадувати, аби зацікавити туристів, адже всі історичні факти, пов’язані з цим об’єктом, цілком реальні, про що свідчать, як архівні історичні документи, так і самі картини видатного художника-передвижника Миколи Кузнєцова.
Автор: Сергій Бяков.