Тетяна Ващенко: заповіт чи договір дарування, що краще обрати?

Тетяна Ващенко, головна фахівчиня відділу «Доброславське бюро правової допомоги» Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.

Заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.

Існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.

Договір дарування — це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність.

Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмовій формі, нотаріально посвідчується з наступною його державною реєстрацією.

Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.

Передача майна за договором дарування має свої особливості, при даруванні, наприклад, квартири бабусею своєму онукові, спадкоємці першої черги, які мають право на обов’язкову частину в спадщині, втрачають своє право на частку в подарованій квартирі, що у випадку з заповітом неможливо.

Договір дарування має двосторонній характер, заповіт — односторонній. Заповіт вважається дійсним, навіть якщо спадкоємці нічого про нього не знали до його відкриття. Їхня воля значима лише після відкриття заповіту, коли вони можуть прийняти спадщину або відмовитися від неї. При укладанні договору дарування обов’язково присутній той, кому дарують, і обов’язок дарувальника попередити його про відомі недоліки або особливі властивості речі, яка дарується.

Тетяна Ващенко, головна фахівчиня відділу «Доброславське бюро правової допомоги» Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Згідно з нормами Податкового кодексу України, оподаткування доходу, зокрема, майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в спадщину. За нульовою ставкою буде оподатковуватись дохід, отриманий від прийняття у спадщину майна спадкоємцями фізичними особами, які є родичами зі спадкодавцем не тільки першого, а і другого ступеня споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері й з боку батька, онуки.

При цьому для всіх інших спадкоємців податок залишається у розмірі:

— для резидентів — 5% та 1,5% — військовий збір;

— для нерезидентів — 18% та 1,5% — військовий збір.

Тетяна Ващенко, головна фахівчиня відділу «Доброславське бюро правової допомоги» Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не у своєму житлі, а у разі недобросовісних намірів обдаровуваного, це може закінчитися досить трагічно для дарувальника. Таким чином, якщо хто-небудь з родичів бажає залишити свою квартиру (будинок), так і будь-яке інше майно, кому-небудь зі своїх нащадків, заповіт є найбезпечнішим способом, оскільки особа до самої смерті залишається власником свого майна.

Чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість — вирішує кожен сам, зваживши всі ризики й нюанси викладених вище правочинів.