Сало: чи доступне воно нині людям місцевих громад Одеського району 

  На ринку Доброслава, як і в ряді інших населених пунктів місцевих громад Одеського району, реалізується чимало різної тваринницької продукції. Такі товари є й в чималій кількості в продуктових магазинах, кіосках, розташованих безпосередньо на території ринку та за його межею. І все ж перевага тут покупцями надається продукції, виробленій в селянських господарствах, для яких, до речі, держава не поспішає робити будь-яких преференцій. Тому кожний приватний виробничник виживає як може. Все це помітно позначається на вартості продукції, що реалізується на згаданому ринку.

  В даному разі, за кілограм національного продукту — сала, нині слід викласти від 180 до 200 гривень. Це захмарна ціна для рядового покупця, тим більше пенсіонера. І все ж, сало продовжує дорожчати. До кінця року ціна на нього може ще вище стрибнути. Хоча й зараз подекуди сало вже є дорожчим за м’ясо. 

  Одна з продавчинь свинини з Трояндового (прізвище жінка не побажала назвати), розповіла про чинні високі ціни, в даному разі, на сало. Ось що вона сказала відносно цінової ситуації, що склалася: «Розумієте, ще рік-другий тому я могла у місцевого фермера придбати тонну зерна за 5 тис. грн, а на сьогодні за ту ж кількість вже слід викласти у два рази більше. Цього зернофуражу мені ледве вистачить аби вигодувати до відповідної ваги двох свиней. Я вже не кажу про суму грошей, яку слід витратити на покупку молодняку. Ціни, повірте, теж непомірні. Щоб виростити свиней і отримати якісну продукцію, одним передертим зерном не обійдешся. Потрібен повноцінний комбікорм, який коштує також недешево. При цьому слід врахувати, що сільський господар має щоденно доглядати за тваринами, що теж не просто дається. І ось вже готова доставлена на ринок свинина. За кожен день її реалізації я маю нині заплатити ринковий збір у сумі 440 гривень, 251 гривню слід викласти за ветеринарне обслуговування. І що маємо в кінцевому результаті? Чесно скажу, не завжди те, що передбачалося. Тож інколи виходить, що заробив, як кажуть у народі, як дві сестри на буряках. Тому природно, що усі ці складові помітно позначаються на ціні на вироблену продукцію, яка справді не по кишені кожному покупцю. Звичайно, можна було б залишити цей бізнес, але в нашому селі, як і в багатьох інших, роботи для людей вже немолодого віку практично не знайдеш. Тож доводиться чимось займатися.» 

  У країнах Європи, приміром, за повідомленнями ЗМІ, завдяки державній підтримці фермерів, розцінки собівартості виробництва м’ясної продукції дешевші й сала за доступними цінами вдосталь, бо поголів’я свиней у них чимале. Тому в Україні держава має створити для селян вигідні умови для вирощування та збуту своєї продукції. А це доступні ціни на корми, енергоносії, комунальні послуги тощо.

  Нагадаємо, що згідно з реформою шкільного харчування в Україні, в ДНЗ «ОДЕСЬКИЙ ЦЕНТР ПТО ДСЗ» було розроблено програму з підвищення кваліфікації спеціалістів, які готують їжу для дітей.

Автор: Іван Рафальський.

  За матеріалами газети «Слава хлібороба» № 50 (9 905).