Куяльник може стати частиною Причорноморського кластеру

  В усьому світі проблема екології є однією з найгостріших. Сучасна цивілізація здійснює небачений тиск на природу, що веде до загострення екологічної ситуації, виснаження запасів природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Не обійшла стороною ця проблема і Куяльницький лиман — справжню перлину в короні рекреаційно-оздоровчих водойм Причорномор’я, на дні якого сульфідно-мулові поклади, за своїми лікувальними властивостями, відповідають кращим світовим зразкам. Вони містять комплекс біологічно-активних речовин, мікро- і макроелементів, які сприяють зменшенню запальних процесів, стимулюють захисні і пристосувальні реакції, відновлюють функції пошкоджених органів і систем організму. Причому балансові запаси чорного і темно-сірого мулу, при забезпеченні природного гідрологічного режиму, практично невичерпні. До речі, природа так розпорядилась, що ці мікроорганізми живуть у двох місцях планети — у Мертвому морі й Куяльнику.

  За ініціативою ОТГ, підтриманій Міністерством культури України, на узбережжі Куяльнику в минулому році був проведений етнофестиваль «Чумацький шлях». Цим заходом, пояснює чиновниця, у сільраді хотіли привернути увагу на державному рівні до унікального природного об'єкту та його культурної спадщини.

  На початку липня в Офісі Президента вже продемонстрували концепцію «дорожньої карти» розвитку Причорноморського регіону, як єдиного туристичного продукту. Тепер в Красносільській ОТГ з нетерпінням чекають на її остаточний варіант.

  Безумовно, підкреслює Марина Архірій, для втілення в життя цих задумів, слід створити відповідну базову інфраструктуру, на основі якої бізнес і буде інвестувати свої кошти. Якщо говорити про великомасштабні інвестиції, то мова йде про сотні мільйонів доларів. Архірій додає, що в списку інвесторів, які брали участь у фінансуванні відомих закордонних курортів, можна знайти чимало прізвищ українців, яких влада може спробувати залучити до реалізації вітчизняних державних проектів.

За матеріалами газети «Слава хлібороба», № 32 від 15 серпня 2020 р.