Володимир Приймак: про головну культуру степу — озиму пшеницю

Озима пшениця — основа зернової культури, що вирощується на усій території громад Одеського району. Посівна площа під цією культурою тут щорічно займає понад 50% в зерновій групі.

Колишній начальник Комінтернівського райуправління агропромислового розвитку, голова фермерського господарства Володимир Приймак розповів про важливі агротехнічні моменти, пов’язані із сівбою цієї важливої зернової культури.

Володимир Приймак, колишній начальник Комінтернівського райуправління агропромислового розвитку, голова фермерського господарства

В умовах степу велике значення має вологість посівного шару на час сівби пшениці. Тому дружні сходи з’являються лише при наявності в посівному шарі 10-15 мм продуктивної вологи, а процес кущення — при вологості орного шару 0–20 см не менше 20-30 мм. Озима пшениця вимоглива до ґрунтів. Добре розвивається на окультурених структурних ґрунтах із середнім механічним складом. Найкраще зростає на чорноземних, каштанових ґрунтах.

Володимир Приймак каже, що підготовка ґрунту під усі озимі зернові розпочинається негайно після збирання врожаю попередника. Важливим етапом попереднього обробітку є лущення. Воно дає змогу вдало поєднувати ефективне обмеження чисельності та поширення потенційно небезпечних видів бур’янів, шкідників та хвороб зі збереженням вологи, належного фізичного стану ґрунту перед основним обробітком.

Для ефективного проведення обробітку ґрунту на потрібну глибину бажано використовувати комбіновані агрегати. Передпосівний обробіток ґрунту — одна з найважливіших ланок технології, від якої залежить глибина загортання насіння, дружність і рівномірність появи сходів озимої пшениці, ріст, розвиток і продуктивність рослин. Основним його завданням є створення структурно-агрегатного посівного шару. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним — не більше 1–1,5 години. Поле при цьому не встигає пересохнути й насіння лягає у вологий ґрунт.

За словами Володимира Приймака, для посіву озимої пшениці, як і інших культур, використовують тільки кондиційне насіння. Воно повинно мати високу схожість (не менше 92%), енергію проростання, силу росту, чистоту від насіння бур’янів та інших домішок (не менше 92%), сортову чистоту (не менше 98%), вологість не більше 15–15,5%.

За наявності достатньої кількості вологи в ґрунті насіння варто висівати на глибину 6–7 см. При пересиханні ґрунту глибину посіву можна збільшити до 8–10 см, саме в цьому випадку посів варто обов’язково прикоткувати кільчасто-шпоровими котками. Це не тільки поліпшує контакт насіння із ґрунтом, а й скорочує шлях паростка до поверхні. При пізніх строках сівби в сухий ґрунт, у розрахунку на майбутні опади, заробку насіння слід проводити на глибину 5–6 см.

За узагальненими даними науково-дослідних установ області, оптимальними для більшості сортів можна вважати строки з 20 вересня по 5 жовтня, а допустимими — до 10 жовтня. Сівбу слід провести за 5–7 робочих днів.

Нагадаємо, що колишній керівник Комінтернівської районної агрохімлабораторії Георгій Берило розповів про генетичну модифікацію, її плюси та мінуси.

Автор: Іван Рафальський.

За матеріалами «Слава хлібороба» № 35 (9 890).

Схожі новини:

Всі публікації