Як проводять ремонт у локомотивному депо залізничного управління ТІС 

  Перевірити працездатність відремонтованих вузлів та деталей фахівцям локомотивного депо залізничного управління ТІС допомагають діагностичні стенди. Важливим є те, що ці прилади були розроблені і споруджені самими працівниками підприємства, розповідає Олексій Ранюк, заступник начальника депо по технічній частині.

  У локомотивному депо залізничного управління ТІС власноруч виготовили понад п’ять стендів. Теоретично подібні прилади можна було б закупити, проте вони не є продуктами масового споживання й частіше виготовляються під замовлення, що робить це обладнання досить витратним, в рази дорожчим ніж те, що вже виготовлено фахівцями в депо.

  З іншого боку, встановлювати деякі вузли та деталі після ремонту, щоб перевірити їх працездатність безпосередньо на локомотиві або іншому залізничному транспорті не є раціональним і може привести до значного подорожчання ремонтних робіт, розповідає Олексій Ранюк.

  Нещодавно на підприємстві з’явився новий стенд для опресовування клапанів, розповідає Ігор Пугачов, слюсар третього розряду з ремонту рухомого складу.

  Для того, щоб замінити клапан на компресорі теплотяга, без тестування на стенді, необхідно до пів години на сам монтаж. Потім запускається теплотяг та перевіряється продуктивність компресора.

  Якщо деталь неробоча, її необхідно демонтувати та все повторити знову. Перевірена на стенді деталь вже готова до роботи. Серед новинок локомотивного депо залізничного управління ТІС — возовий стенд по ремонту дизелів ПД1М, що дозволяє зібраний, готовий після капітального ремонту дизель встановити прямо на теплотяг, скорочуючи простій та збільшуючи економію багатьох виробничих ресурсів. Ще один стенд — поворотний, по ремонту дизелів теплотяг серії ТГМ4А, розповідає Олексій Ранюк.

  Першочерговим завданням локомотивного депо залізничного управління ТІС є забезпечення вантажних перевезень по залізниці справним локомотивним парком. Це вирішується в тому числі шляхом забезпечення рентабельності деповського господарства та зниженням собівартості виробництва.

Авторка: Катерина Гончар.