Шведський досвід з децентралізації влади. Чи корисний він для України?

  Королівство Швеція:

• унітарна держава;
• конституційна монархія;
• держапарат: близько 17% - центральні, 23% - регіональні та 60% - муніципальні органи влади;
• виконавча влада в державі - Кабінет Міністрів(формується парламентом);
• усього у країні 290 муніципалітетів (комун), якими керують місцеві ради), 21 муніципальний округ (лен), що керуються ландстинґами та чотири регіональні ради. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.

   Швеція підтримує скандинавську модель системи соціального забезпечення, надаючи своїм громадянам обов'язкове медичне страхування та вищу освіту. Швеція посідає восьме місце у світі в переліку країн з найвищим номінальним ВВП на душу населення та дуже високі місця в інших рейтингах, як то якості життя, здоров'я, освіти, захисту громадських та політичних прав, конкурентоспроможності, рівності, процвітання, та людського розвитку. Країна є членом Європейського Союзу з 1 січня 1995 року.

  Ця скандинавська країна змогла знайти оптимальну модель розвитку, яка дає змогу структурам місцевої влади проводити спільну для всієї країни урядову політику, забезпечувати загальнодержавні та місцеві інтереси, не обмежуючи місцеву ініціативу та впроваджуючи ефективне місцеве урядування в населених пунктах. Тому, ми вважаємо Швецію гарним прикладом європейської демократичної практики реформування державного управління.   Дослідження функціонування системи самоврядування в Швеції дає змогу окреслити можливі шляхи розвитку та вдосконалення місцевого самоврядування і для Україні, зважаючи на розпочату реформу децентралізації влади.

  Швеція - одна з п’яти країн, яка фінансує створення 600 ЦНАПів в Україні в рамках Програми "U-LEAD з Європою". Речниця щодо політики згуртованості та територіального розвитку Ради європейських муніципалітетів та регіонів, член Ради Асоціації місцевих органів влади та регіонів Швеції (SALAR) Карола Гуннарссон зазначила, що Швеція буде й надалі активно підтримувати Україну на шляху децентралізаційних перетворень.   Після Другої Світової війни у Швеції налічувалося понад 2000 місцевих комун, більшість з яких відчували брак коштів і були фінансово неспроможними. Однак завдяки реформі децентралізації, яка почалася у 1971 році і триває досі, країні вдалося вибудувати оптимальну модель розвитку за зразком британської, не обмежуючи місцеву ініціативу та впроваджуючи ефективне місцеве самоврядування.

Основними напрями децентралізаційних перетворень були такими:

• оптимізація, впорядкування та зміна принципів діяльності та функцій органів виконавчої влади;
• підвищення ефективності роботи державних органів;
• вдосконалення системи відносин держави з органами місцевого самоврядування.

  Сьогодні, на державному рівні, питання місцевого управління вирішують: парламент, уряд та спеціалізовані державні агентства. До їх компетенції відносяться сфери охорони громадського порядку, оборони, будівництва доріг національного рівня тощо.   Органи місцевого самоврядування діють за принципом субсидіарності, за яким, шведські комуни мають два види повноважень: загальної компетенції, у межах закону про місцеве управління, і ті, що надаються спеціальним законодавством.

  Перші стосуються життя населення і не входять до вищезазначеного переліку загальнодержавних (громадський транспорт, культурний розвиток, організація дозвілля громадян, благоустрій територій, використання земель тощо). Другі - це повноваження, які передаються для вирішення з регіонального рівня на місцевий (соціальне забезпечення, аварійні служби, охорона навколишнього середовища та інше).   Місцеве самоврядування муніципального рівня представлене муніципальною радою, яка формує свої виконавчі органи. Швеція нині має чотири типи органів місцевого самоврядування:

• світські "первинні муніципалітети", які у побуті називають просто муніципалітетами;
• світські "вторинні муніципалітети", які, переважно, називають окружними радами;
• територіальні одиниці церкви, відомі як парафії;
• регіональні територіальні одиниці церкви, відомі як єпархіальні об'єднання.

  Вибори до місцевих органів відбуваються одночасно із загальнодержавними до парламенту - риксдагу - на чотирирічний термін.

  Право брати участь у виборах до муніципальних й окружних рад має кожен шведський підданий, який постійно проживає на території підпорядкованій певному муніципалітету чи ландстингу та на день виборів досяг 18 років. Зважаючи на історичні традиції, право голосу мають і громадяни Ісландії та Норвегії, а також - громадяни держав - членів ЄС. Інші іноземні громадяни мають право голосу, якщо вони проживають у Швеції не менше трьох років поспіль до виборів.   Для шведської системи місцевого самоуправління характерна, європейська модель "рада - менеджер", за якої мер, обраний муніципальною радою, не користується реальною владою, а головна роль належить призначуваному професійному чиновнику - менеджеру. Він самостійно формує виконавчий апарат, розробляє програму його діяльності та контролює її реалізацію. Таким менеджером у Швеції є губернатор, що призначається й відкликається урядом, без встановлення фіксованого терміну правління. Він контролює різні периферійні служби центральних відомств, поліцейське управління області, представницькі місцеві органи.

  Джерела прибутків муніципальних утворень у Швеції:

• податки, ставки для яких визначають органи місцевого самоврядування, в той час як держава встановлює лише їх межі;
• державні субсидії, дотації для вирівнювання фінансових показників або реалізації певних завдань;
• місцеві позики;
• кошти, які сплачують громадяни за послуги, тощо.

   Для України найбільш прийнятним є досвід децентралізації у Швеції в політичній та фінансовій сферах.

  Політична:

• система представництва державної влади, що діє на громадських засадах;
• участь у політичному процесі нижнього рівня управління.

  Тобто запровадження горизонтального управління з повноваженнями та відповідальністю, які притаманні конкретним територіальним рівням влади.

  Фінансова:

• фінансова автономія муніципальних утворень, де головним джерелом прибутків є податки, ставки яких визначає сама громада.
• організація нагляду та контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.   У країні діє асоціація шведських громад - SALAR, що об’єднує усі органи місцевого самоврядування Швеції (290 муніципалітетів), та є фактично найбільшою профспілкою у країні. Використання досвіду децентралізації у Швеції, з урахуванням особливостей державного управління в Україні, може дати можливість забезпечити як загальнодержавні, так і місцеві інтереси громад у нашій країні у оптимальному співвідношенні.
  Шведська модель реформи з децентралізації влади є дуже вдалою, особливо враховуючи її фінансову складову. Важливо те, що сформовані громади, мають велику самостійність у плануванні та використанні доходів свого бюджету. Цей досвід, нам потрібно вивчати та використовувати під час втілення реформи децентралізації влади в Україні, - вважає Олександр Токменінов, голова Визирської сільради Лиманського району Одеської області.